ArtMisce-logo.png

Танці і малювання для дітей та дорослих

Навчальний Центр мистецтв "Арт Місце"

пл. Б.Дерев'янка, 1, оф.712-714, м.Одеса

Навчіть танцювати!.. Або як я обирала школу танців...

Все почалося з того, що моя подруга продзижчала мені всі вуха про те, як вона прекрасно себе почуває після 3-х місяців занять йогою і дуже наполегливо тягла мене з собою. Для себе я давно вирішила, що йога не “мій формат». Ну не любитель я безглуздих (нехай навіть й дуже корисних) поз та дихальних вправ! І щоб не вдарити в бруд обличчям необачно буркнула щось типу: «А я вже на танці ходжу». У цей момент мене врятувала довгоочікувана маршрутка, і докладні розпитування про мої заняттях відклалися ще на місяць, поки подруга не повернеться з відпустки.

Треба було якось виходити із ситуації. Можна було б сказати, що кинула займатися. Але спроби затягнути мене на йогу поновилися б з ще більшим завзяттям. До того ж, я розуміла, що все-таки треба піти кудись займатися танцями – сидяча робота давала про себе знати. Та й відпустка подруги – це подарунок її чоловіка на день народження. І по їх поверненню з Єгипту намічалася вечірка, на якій мені тепер ДОВЕДЕТЬСЯ щось станцювати! ..

Вже на наступний день я заглибилася в надра інтернету на пошуки танцювальної студії. Як виявилося, їх не просто багато, а мега багато. Ці школи були розкидані по всьому місту. І щоб зупинитися хоч на десятці студій, потрібно було звузити критерій пошуку.

Я однозначно для себе вирішила, що не буду їздити на інший кінець міста, які б там не були шикарні умови. Штовхатися дві години у годину пік в маршрутці, а потім ще дві години повертатися додому – я не винесу! Мій список шкіл відразу зменшився втричі і обмежився районами біля роботи або дому.

Наступним критерієм став час занять. Ідеальним часом для себе я визначила 19:00. Робочий день до 18:00, півгодини на каву, збори і прощання, плюс ще 30 хвилин на дорогу – те, що лікар прописав! І тут мене спіткало перше здивування – мій перелік шкіл не зменшився! Як виявилося, приблизно в 95% танцювальних студій та шкіл заняття для дорослих починаються не раніше 19:00, а то й о 21:00.

Так як всю інформацію шукала в інтернеті, я почала обдзвонювати студії. І перше, що у мене запитували: «Яким видом танцю мені хотілося б займатися ?!». До цього моменту я знала тільки 4 види танцю: балет, східні, «після 2-х келихів мартіні» та «всі інші». Як виявилося, мої пізнання в хореографії не просто малі, вони незначні!

Довелося знову зануритися в інтернет, але вже для з’ясування «Чим все таки я хочу займатися?». Після недовгих пошуків відсіялися відразу багато вуличних напрямків (тектонік, хіп-хоп, хаус, диско тощо). Мені здалося, що тектонік або хіп-хоп будуть виглядати, м’яко кажучи, неадекватно в мої то майже *дцять із хвостиком (нехай навіть з маленьким). Тим більше, моя практика показала, що в цьому віці на дискотеках всі стилі загадковим чином перетворюються в один – стиль «після 2-х келихів мартіні». Для себе я зупинилася на таких напрямах – східні, контемп, щось зі стриптизу, латина і, можливо, фламенко. На цьому етапі список шкіл знову зменшився.

Уважно прочитавши про кожний напрямок, вибрати якийсь один я все одно не змогла. Хоч написано було доступно, але на практиці все могло виявитися інакше. Тому було прийнято рішення відправитися на разове заняття по кожному напрямку. Так би мовити, випробувати все на собі, коханій! Відразу порада, не відвідуйте такі заняття щодня! Якщо звичайно у вас немає хорошої фізичної підготовки. Інакше будете страждати найсильнішою крепатурою, і підйом на 2-й поверх без ліфта здасться вам пекельним випробуванням.

Після разових занять ви обов’язково визначитеся, що вам найбільше сподобалося. А далі залишиться найскладніше – змусити себе все-таки ходити на тренування. Адже ми іноді грішимо бажанням після роботи йти не на танці, а додому сісти з тарілкою канапок і чаєм перед телевізором на зручному дивані і «щоб мене ніхто не чіпав» … У моєму випадку сила волі і свого роду борг перед майбутньою вечіркою зробили свою справу. Проходив місяць в групу і взявши пару приватних уроків у тренера, я отримала шикарний результат – готовий танець.

Тепер можу з упевненістю сказати, що у викладачів танців важка робота, особливо з такими «дубовими» екземплярами як я. Але парадоксально те, що при всій тяжкості вони обожнюють свою роботу і ні на що її не проміняють!

На вечірці мій виступ викликав фурор! Спасибі хореографу, яка кожного разу вселяла впевненість у моїх силах, змушувала робити домашнє завдання і … перевіряла його :). Крім того, я стала стрункішою, жіночнішою, розкутішою і позбулася комплексів. Я виправила поставу, придбала шикарну ходу, відмінну фізичну форму і взагалі – всіх плюсів не перелічити!!! Моя подруга, здається, трохи заздрила такому успіху.

Після тієї вечірки я не перестала займатися танцями. Що ще смішніше, я їду на тренування в будь-яку погоду і з будь-яким настроєм. А останнім часом ловлю себе на думці, що засмучуюсь, якщо заняття немає з якоїсь причини.

Моя подруга кинула йогу і теж пішла на танці, але на інший напрямок. Хоча я до сих пір впевнена, що йога і танці абсолютно не поступаються один одному, як у фізичному, так і в емоційному плані. Просто кожен вибирає для себе найкомфортніший шлях самореалізації. Чого і Вам бажаю…

© Artm.od.ua 2002-2019. Всі права захищені. Копіювання без вказівки авторства заборонено.

Made with ❤ by ArtM